Тепляков Віктор Григорович

Teplyakov_VG

Тепляков Віктор Григорович (14 (26) серпня 1804- 9 жовтня 1842) – російський поет «золотого століття», мандрівник, дипломат, масон.

У дитячі роки здобув домашню освіту, потім продовжив навчання в благородному пансіоні при Московському університеті.
Після закінчення пансіону Тепляков вибрав військову кар’єру і був зарахований юнкером в Павлоградський гусарський полк. Через два роки він отримав чин корнета, а ще через два – перший офіцерський чин і став поручиком. Продовжити військову службу Теплякову не дозволило здоров’я і, вийшовши у відставку, він поїхав в Петербург.

У російській столиці він вступив в одну з масонських лож і познайомився з декабристами, після провалу їх повстання був заарештований і ув’язнений в Петропавловській фортеці.
В казематі Tепляков захворів і був відправлений у військовий шпиталь.
За одужання за височайшим повелінням його перевели до Олександро-Невської лаври на церковне покаяння.
Здоров’я його було підірвано, і в кінці 1826 р. Тепляков звернувся до імператора Миколи I з проханням про переведення з лаври та дозвіл жити в теплих краях.
Місцем заслання йому визначили Херсон, після прибуття в який він захопився археологією.

У цей період свого життя Віктор Тепляков домігся призначення в штат новоросійського і бессарабського генерал-губернатора М. С. Воронцова.
У березні 1829 р., в розпал російсько-турецької війни, був направлений до Болгарії з метою пошуку старожитностей для Одеського музею.
Поїздка в Болгарію стала важливою віхою у творчій біографії Теплякова – свої враження від подорожі він відобразив у циклі віршів «Фракійські елегії» (1829, повністю видані в 1836) і в книзі «Листи з Болгарії» (1833).
У 1832 році вийшов перший том «Віршів Віктора Теплякова», а в 1836 році – другий том, з передмовою Володимира Одоєвського.
«Фракійські елегії» високо оцінив А. С. Пушкін у своїй рецензії, опублікованій в «Современнике».
З Тепляковим Пушкін познайомився особисто в кінці 1835 – початку 1836 років, коли Тепляков вже вів активне літературне життя.
Він відвідував «суботи» В. А. Жуковського, де слухав Н. В. Гоголя («Ревізор») і сам читав уривки зі своїх «фракійські елегій».

Leave a Reply

  

  

  

You can use these HTML tags

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>